Що ми знаємо про права дитини?

Правова  держава і громадське суспільство ґрунтується на визнанні найвищою соціальною цінністю людини її життя і здоров’я, честь і гідність. Утвердження і гарантування її прав і свобод є головним обов’язком кожної  цивілізованої держави. Права і свободи,якими користуються громадяни України, закріплюються Конституцією. У Конституції України є окрема глава,в якій наведено основні права і свободи громадян України. 20 листопада 1959 року  Генеральною Асамблеєю Організацій Об’єднаних Націй була проголошена «Декларація прав дитини» з метою забезпечити дітям щасливе дитинство і користування, для їх власного добра та блага суспільства, правами і свободами, які тут передбачені й закликає батьків, чоловіків, жінок  як окремих осіб, а також добровільні організації, місцеву владу і національні  уряди до того, щоб визнали і намагалися дотримуватися цих прав шляхом законодавчих та інших заходів, поступово застосовуючи відповідно до таких принципів.

Принцип 1. Дитині повинні належати всі зазначені в цій Декларації права. Ці права мають визнаватися з всіма дітьми, без будь-яких винятків і без відмінностей чи дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, статі, мов, релігії, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, майнового стану, народження чи іншої обставини, що стосуються самої дитини чи її сім’ї.

Принцип 2. Дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений захист і надані можливості та сприятливі умови, які дозволи б їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності. При виданні з цією метою законів головним міркуванням має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.

Принцип 3. Дитині має належати від її народження право на ім’я та громадянство.

Принцип 4. Дитина повинна користуватися благами соціального забезпечення. Їй має належати право на здорове зростання і  розвиток; з цією метою спеціальний догляд та охорона повинна бути забезпечені як їй, так і її матері включно з належним допологовим і післяпологовим доглядом. Дитині має належати право на відповідне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.

Принцип 5. Дитині, яка є неповноцінною у фізичному, психічному або соціально відношенні, повинні забезпечуватися спеціальним режимом, освітою і піклуванням, необхідні з огляду на її особливий стан.

Принцип 6. Дитина для повного і  гармонійного розвитку її особи потребує любов і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові й моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір’ю. На суспільстві і на органах публічної влади повинен лежати обов’язок здійснювати особливе піклування про дітей, що не мають сім’ї і про дітей, які не мають достатніх засобів для існування. Бажано, щоб багатодітним сім’ям надавалась державна або інша допомога на утримання дітей.

Принцип 7. Дитина має право на здобуття освіти, яка повинна бути безкоштовною та обов’язковою в усякому разі на початкових стадіях. Їй має надаватися освіта, яка б сприяла її загальному розвиткові і завдяки якій вона могла б на основі рівності можливостей розвинути свої здібності та власне мислення, а також усвідомлення моральної соціальної відповідальності й стати корисним членом суспільства.

Якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто відповідає за її освіту та навчання; ця відповідальність лежить насамперед на її батьках.

Принцип 8. Дитина повинна за всіх обставин бути серед тих, хто першим и одержують захист та допомогу.

Принцип 9. Дитина має бути захищена від усіх форм недбалого ставлення, жорстокості й експлуатації. Вона не повинна бути об’єктом торгівлі у будь-якій формі.Дитину не слід брати на роботу до досягнення належного вікового мінімуму, їй ні в якому разі не повинні доручатися чи дозволятися роботи або заняття, які були б шкідливі для її здоров’я чи освіти або ж перешкоджали її фізичному, розумовому чи моральному розвиткові.

Принцип 10. Дитина має бути захищена від практики, яка може заохочувати расову, релігійну або будь-яку іншу форму дискримінації. Вона повинна виховуватися в дусі взаєморозуміння, терпимості, дружбі між народами, миру і загального братерства, а також у повному усвідомленні того, що енергія та здібності мають бути присвячені на користь інших людей.

Обов’язки учнів

1. Виконувати статут ліцею.
2. Оволодівати знаннями.
3. Не пропускати уроки, не запізнюватися на заняття.
4. Приходити до ліцею охайними.
5. Брати активну участь у житті ліцею, підтримувати і примножувати традиції ліцею, брати активну участь у позакласній і гуртковій роботі.
6. Бути ввічливим у спілкуванні з викладачами, майстрами виробничого навчання,з повагою ставитись до батьків. Проявляти милосердя, турбуватися про молодших.
7. Гідно поводити себе, дотримуватися культури поведінки.
8. Бережливо ставитись до державного, суспільного і особистого майна, охороняти природу.
9. Діяти завжди на благо колективу, турбуватися про честь і підтримку традицій ліцею.
10. Підкорятися вказівкам та розпорядженням директора ліцею, педагогічної ради, а також постановам шкільного самоврядування.

Права учнів

1. На захист прав особистості і ввічливе ставлення до себе.
2. На вибір факультативів, гуртків, екзаменів із окремих предметів.
3. На відкриту оцінку своїх знань, отримання об’єктивної оцінки із предметів.
4. На завчасне повідомлення про строк контрольної роботи, вимагати проведення не більше двох контрольних робіт у день і не більше п’яти контрольних робі у тиждень.
5.Вносити пропозиції в раду, адміністрацію ліцею по покращенню програмного навчання і виховання.
6. На забезпечення якісним харчуванням.
7. Висловлювати класному керівнику, директору, вчителям свої проблеми і отримувати від них допомогу, пояснення, відповіді.
8. Відкрито висловлювати свою думку стосовно життя школи, не принижуючи гідності інших.
9. Представляти ліцей в конкурсах, оглядах, змаганнях та інших заходах відповідно зі своїми можливостями і вміннями.
10. На звільнення від уроків згідно заяви батьків.

Кодекс честі учня

1. Вчитися не заради оцінки, а для здійснення гуманних, патріотичних цілей і досягнень.

2. Направляти свою навчальну діяльність на глибоке оволодіння знаннями з основ наук, бути ініціативним, самостійним, найповніше виявляти себе.

3. Дотримуватися вимог школи, правил внутрішнього розпорядку, гідно вести себе.

4. Бути ввічливим у спілкуванні з товаришами, учителями, старшими людьми, шанобливо ставитися до батьків.

5. Турбуватися про молодших.

6. Виявляти милосердя.

7. Дбати про пристойний зовнішній вигляд, власну гігієну.

8. Не допускати куріння, не вживати спиртних напоїв, наркотичних засобів.

1. Подавайте дітям приклад хорошої поведінки
Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.

2. Змінюйте ситуацію, а не дитину
Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

3. Висловлюйте свої бажання позитивно. Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте. Та якщо ви чогось категорично не бажаєте, формулюйте своє небажання чітко. Тому наступне:

4. Висувайте реальні вимоги
Запитуйте себе, чи відповідають ваші вимоги віку дитини, ситуації, у якій вона опинилася. Якщо ви в принципі розумієте, що виконання ваших вимог є гарним, та нереальним варіантом - думайте про компроміс. У чому ви можете поступитися так, щоб можна було б бути впевненим, що дитина виконає те, що ви хочете? Пояснюйте причину, яка впливає на ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.

5. Обирайте виховання без побиття та крику
На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.
Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Пам'ятайте: людина може чомусь навчитися тільки коли спокійна, задоволена чи радіє чомусь. Це стосується і дорослих також. Коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може достатньо глибоко усвідомити, за що і чому її покарано.

6. Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір
Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що ви її постійно пригнічуєте.

7. Прислуховуйтеся до того, що говорить ваша дитина.
Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває. І головне - пам'ятайте, що любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини та взаєморозуміння.